Одеський окружний адміністративний суд,

вул. Фонтанська дорога, 14, м.Одеса, 65062,

Позивач: Романовський Віктор Станіславович,

вул. XXXXX,

РНОКПП XXXXXXXXXX,

тел. XXX,

офіційна електронна адреса: XXXXXXXXXX@mail.gov.ua

Відповідач: Перший Приморський відділ державної

виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства

юстиції (м. Одеса),

код ЄДРПОУ 41405070

65026, Одеська обл., м. Одеса, Польський узвіз, 6,

тел.: 048-705-11-25,

e-mail: info_pm1@od.od.dvs.gov.ua

№300621-01 від 30.06.2021 року

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

про визнання протиправними дій державного виконавця

Відповідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) подаю цю позовну заяву.

I. Зміст позовних вимог:

визнати протиправним та скасувати рішення (повідомлення) №58313 від 19.10.2020 року, винесене старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41405070) Жорновим Павлом Вікторовичем, про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа №420/6111/18, виданого 28.04.2020 року Одеським окружним адміністративним судом;

зобов`язати Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41405070), повторно розглянути заяву Романовського Віктора Станіславовича, РНОКПП XXXXXXXXXX, про примусове виконання судового рішення по справі №420/6111/18, за виконавчим листом №420/6111/18, виданим 28.04.2020 року Одеським окружним адміністративним судом та прийняти рішення у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням правової оцінки, наданої судом щодо рішення (повідомлення) №58313 від 19.10.2020 року;

покласти всі судові витрати на відповідача.

II. Обґрунтування підсудності

Відповідно ч.4 ст.82 Закону України “Про виконавче провадження”, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Виконавчий лист №420/6111/18 від 28.04.2020 року (Додаток 1 до Додатку 1 цього позову) був виданий Одеським окружним адміністративним судом.

III. Ціна позову (відповідно п.3, ч.5, ст.160 КАС України)

Позов не містить майнових вимог.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.10.2018 року по справі № 826/4741/17 зазначено, що відповідно до сталої судової практики, звернення до суду з вимогами про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими, а оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, які спонукають до вчинення певних дій, не пов'язаних зі сплатою коштів, є немайновими.

Оскільки предмет мого позову – визнання дій виконавчої служби протиправними і зобов’язання виконавчої служби розглянути певне питання безпосередньо не пов’язані безпосередньо зі сплатою коштів, то мій позов, на мою думку, не містить майнових вимог.

IV. Щодо відповідача

Оскаржуване рішення (повідомлення) №10.03.4392 від 21.05.2020 року (Додаток 2) видано старшим державним виконавцем Жорновим Павлом Вікторовичем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Частиною 3 ст.287 КАС України передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Згідно статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016р. №1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві);

відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві;

управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень);

відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень;

районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).

Таким чином, Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є самостійним суб’єктом владних повноважень в розумінні приписів КАС України.

Таким чином, належним відповідачем у даному спорі є орган державної виконавчої служби – Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), (далі – відповідач).

Відповідно, ч.3 та ч.4 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

V. Підтвердження (відповідно п.11, ч.5, ст.160 КАС України)

Я не подав іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

VI. Щодо розгляду справи у письмовому провадженні

Прошу розглядати справу за моєї відсутності за наявними у справі документами у письмовому провадженні.

VII. Попередні обставини справи

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/6111/18 (суддя Танцюра К.О.) за моїм – Романовського Віктора Станіславовича адміністративним позовом до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправними дій і зобов’язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року по справі №420/6111/18 адміністративний позов було частково задоволено: визнано протиправними дії Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, щодо несплати Романовському Віктору Станіславовичу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за рішенням суду по справі №522/209/16-а — за період з 18.07.2013р. по 31.01.2017р., за рішенням суду по справі №522/7044/17 — за період з 13.10.2016р. по 31.12.2017р., за рішенням суду по справі №815/2000/18 — за період з 18.07.2013 по 12.10.2016р.; зобов’язано Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова 4/А) розрахувати на час виплати і виплатити Романовському Віктору Станіславовичу (код ІПН XXXXXXXXXX, м.Одеса, вул.XXX) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за рішенням суду по справі №522/209/16-а — за період з 18.07.2013р. по 28.02.2017р., за рішенням суду по справі №522/7044/17 — за період з 13.10.2016р. по 31.01.2018р., за рішенням суду по справі №815/2000/18 — за період з 18.07.2013р. по 12.10.2016р.; стянуто з Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі(код ЄДРПОУ 41248812, м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова 4/А) на користь Романовського Віктора Станіславовича (код ІПН XXXXXXXXXX, м.Одеса, вул.XXX, кв.XXX) моральну шкоду у розмірі 1853,00грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят три гривні); у задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

08.08.2019 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/6111/18 було вирішено накласти штраф на Ковбасюк Валентину Вікторівну – керівника Центрального об'єднаного управління ПФУ в м.Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, вул. Ільфа і Петрова, 4/А, м. Одеса, 65121) у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 38420.00 грн.(тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень) Половину штрафу у розмірі 19210,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривен) стягнути на користь Романовського Віктора Станиславовича (ідентифікаційний код XXXXXXXXXX, м.Одеса, вул.XXX XX, кв.XXX), іншу половину у розмірі 19210.00 гри. (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень) до Державного бюджету України (Додаток 2 до Додатку 1 цього позову).

16.10.2019 року П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою по справі №420/6111/18 замінив відповідача та апелянта у справі – Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі на правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року по справі №420/6111/18 ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року по справі №420/6111/18 щодо накладення штрафу набрала законної сили.

VII-I. Розгляд виконавчих документів у виконавчій службі

Розгляд першої заяви про відкриття виконавчого провадження

11.11.2019 року я звернувся до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою №111119-1 про примусове виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 року по справі №420/6111/18.

Мені було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки державний виконавець вимагав виконавчий лист.

Відповідно п.6 ст.382 КАСУ, ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. Саме за ст.382 КАС України судом був накладений штраф на Ковбасюк В.В., тобто можливість направлення саме ухвали до виконавчої служби зазначена у статті, за якою був накладений штраф.

Але оскільки я вважав, що виконавчий лист не буде зайвим, я подав заяву щодо видачі виконавчого листа.

Розгляд другої заяви про відкриття виконавчого провадження

28.04.2020 року Одеським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист №420/6111/18, яким встановлено:

“Накласти штраф на Ковбасюк Валентину Вікторівну - керівника Центрального об'єднаного управління ПФУ в м.Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, вул. Ільфа і Петрова, 4/А, м.Одеса, 65121) у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 38420.00 грн.(тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень)

Половину штрафу у розмірі 19210,00 грн. (дев’ятнадцять тисяч двісті десять гривень) стягнути на користь Романовського Віктора Станиславовича (ідентифікаційний код XXXXXXXXXX, м.Одеса, вул.XXX, кв.XXX), іншу половину у розмірі 19210,00 грн. (дев’ятнадцять тисяч двісті десять гривень) до Державного бюджету України”.

15.05.2020 року я подав до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) заяву №150520-1 про примусове виконання рішення суду з 5-ма додатками, в тому числі виконавчим листом, відповідно Закону України “Про виконавче провадження”.

Тобто виконавчій службі була надана уся необхідна інформація для пошуку боржника Ковбасюк В.В. і стягнення з неї штрафу.

Незважаючи на це, 21.05.2020 року головний державний виконавець цього відділу Щеглова Є.В. прийняла і направила до мене, на мою думку, протиправне повідомлення №10.03.4392 про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа.

01.06.2020 року я подав скаргу на дії державного виконавця Щеглової Є.В. начальнику відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

Оскільки відповіді на цю скаргу не було, 22.07.2020 року я направив скаргу Начальнику управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Я отримав на неї відповідь №10.04-5175 від 12.08.2020 року (Додаток 3 до Додатку 1 цього позову), до якої була додана копія відповіді начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №10.03-4963 від 15.06.2020 року.

Зокрема було зазначено:

“Керуючись п.5 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», повертається виконавчий документ без прийняття до виконання”, тобто виконавчий лист повернутий, тому що юридичну особу-боржника припинено.

На мою думку, ця відмова була протиправною, оскільки оштрафована була не юридична особа, а посадова особа, яка до того ж продовжує працювати посадовою особою в установі – правонаступнику припиненої юридичної особи.

В доданому до відповіді листі №10.03-4963 від 15.06.2020 року було додатково зазначено:

“Додатково повідомляємо, що виконавчий лист про стягнення коштів у розмірі 19210 грн. з Ковбасюк Валентини Вікторівні на Вашу користь підлягає пред’явленню до районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відповідно статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна”.

Розгляд третьої заяви про відкриття виконавчого провадження

Саме дії державного виконавця, виконані ним при розгляді третьої, останньої заяви я оскаржую цією позовної заявою.

Оскільки мені було відомо з декларації НАЗК боржника Ковбасюк В.В., що її місце роботи знаходиться в Приморському районі м.Одеси, а стягненням з фізичних осіб займаються районні відділи виконавчої служби. Я вважав, що хоча Ковбасюк В.В. оштрафована як посадова особа, але вона несе персональну відповідальність за скоєне правопорушення, і зміна місця роботи чи посади, не звільняє її від виконання рішення суду. Згодом ця моя думка була підтверджена постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 року по справі №420/6111/18.

02.09.2020 року я направив Укрпоштою до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заяву №020920-1 щодо примусового виконання рішення суду з 7-ма додатками, в тому числі виконавчим листом, відповідно Закону України “Про виконавче провадження” (Додаток 1):

1) оригінал виконавчого листа №420/6111/19 від 28.04.2020 року;

2) копія Ухвали Одеського окружного адміністративного суду 08.08.2019 року по справі №420/6111/19;

3) копію листа №10.04-5175 від 12.08.2020 року Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

4) декларація від НАЗК Ковбасюк Валентини Вікторівни за 2019 рік;

5) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

6) копія наказу Головного управління ПФУ в Одеській області №224 від 04.09.2019 року, в якому зазначений ідентифікаційний номер Ковбасюк В.В.;

7) копія мого паспорту і довідки ІПН.

10.09.2020 року старший державний виконавець цього відділу Жорновий П.В. прийняв, на мою думку, протиправне рішення і направив до мене повідомлення №19755 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

19.09.2010 року я отримав це повідомлення, доставлене мені Укрпоштою рекомендованим листом №6501228158365.

Причиною повернення виконавчого листа зазначено п.2 ч.3 ст.5 Закону України “Про виконавче провадження”: “інші випадки, передбачені законом”.

Оскільки старший державний виконавець відділу Жорновий П.В. з невідомих мені причин скористався статтею закону, яка стосується виключно приватних виконавців, я 20.09.2020 року направив електронною поштою скаргу №200920-1, підписану моїм ЕЦП, начальнику Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з копією начальнику Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

20.10.2020 року я отримав електронною поштою лист №1004-6836 від 19.10.2020 року за підписом Заступника начальника управління – начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Дмитра Гумуржи (Додаток 3).

В ньому було зокрема зазначено:

“Начальником відділу у відповідності до вимог статті 74 Закону, винесено постанову про перевірку виконавчого провадження в АСВП № 62961274, якою повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 10.09.2020, скасовано.

Одночасно, відділом керуючись пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону, винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання, у зв’язку з відсутністю реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серії та номеру паспорта боржника.”

26.10.2020 року я звернувся електронною поштою зі скаргою №261020-1 на повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.09.2020 року до Директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Максима Кисельова.

29.12.2020 року я отримав на Укрпошті рекомендоване відправлення №6502614724886, відправлене за поштовим штемпелем 24.11.2020 року, в якому знаходилося чергове, вже третє повідомлення державного виконавця Жорнового П.В. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання – №65689 від 24.11.2020 року (Додаток 2).

Причиною повернення у повідомленні зазначено “п.5 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»”, тобто припинення юридичною особи-боржника.

Саме це рішення (повідомлення) я оскаржую своїм позовом.

Таким чином, державний виконавець Жорновий П.В. прийняв вже третє рішення, оформлене як повідомлення про повернення виконавчого документу. Два попередніх повідомлення, прийняті з різними мотиваціями, були скасовані в результаті розгляду моїх скарг.

05.01.2021 року я, відповідно ч.3. ст.19, ст.74 Закону України “Про виконавче провадження”, звернувся зі скаргою №050121-1 до начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення (повідомлення ) №65689 від 24.11.2020 року.

06.02.2021 року я отримав Укрпоштою поштове відправлення №65091071282214 з листом №10.04-535 від 28.01.2021 року заступника начальника управління – начальника управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Дениса Астахова, в якому в задоволенні моєї скарги було відмовлено (Додаток 4). На думку начальника управління, боржник у виконавчому листі повинен бути замінений в судовому порядку.

Таким чином, остаточна редакція повідомлення про повернення виконавчого документу стала мені відома 06.02.2021 року.

Я не згодний з такими діями державних виконавців і їх керівників, оскільки боржник Ковбасюк В.В. може змінювати свою посаду, місце роботи необмежену кількість разів, але від цього вона не припиняє бути боржником, тобто не вибуває, як сторона виконавчого провадження.

Така позиція згодом була підтверджена судами.

VII-II. Важливі висновки і встановлені судами факти при розгляді заяв про заміну боржника

На мою думку, важливими для справи є рішення судів щодо заміни боржника у виконавчому листі. Хоча у всіх моїх заявах про заміну боржника було відмовлено, судами при розгляді були встановлені важлива думка, зазначена судами у своїх рішеннях.

Розгляд в суді першої заяви про заміну боржника

08.01.2021 року я звернувся через підсистему “Електронний суд” до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про заміну боржника.

Я просив суд замінити боржника Ковбасюк Валентину Вікторівну – керівника Центрального об'єднаного управління ПФУ в м.Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, вул. Ільфа і Петрова, 4/А. м. Одеса, 65121)” на його правонаступника – “Ковбасюк Валентину Вікторівну (ідентифікаційний код 2359704548) – керівника Головного управління ПФУ в Одеській області, оскільки Ковбасюк В.В. працювала одним з керівників Головного управління.

20.01.2021 року Одеський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу по справі №420/6111/18, якій відмовив в задоволенні моєї заяви.

Але судом в мотивувальній частині ухвали від 20.01.2021 року по справі №420/6111/18 зокрема було зазначено:

“Крім того, суд вважає, що штраф було накладено саме на керівника Центрального об’єднаного управління ПФУ в м.Одесі, як на суб’єкта владних повноважень, а не на фізичну особу, що також підтверджується тим, що в ухвалі суду та у виконавчому листі зазначено код ЄДРПОУ Центрального об’єднаного управління ПФУ в м.Одесі, а не РНОКПП Ковбасюк Валентини Вікторівни.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд вважає що у в даному випадку заміна повинна відбуватись саме на керівника суб’єкта владних повноважень, який є правонаступником Центрального об’єднаного управління ПФУ в м.Одесі.”

Розгляд в суді другої заяви про заміну боржника

Врахувавши цю думку суду, 05.02.2021 року я звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про заміну боржника.

16.02.2021 року Одеський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу по справі №420/6111/18:

“Замінити боржника у виконавчому листі №420/6111/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом 28.04.2020р. з «керівника Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі Ковбасюк Валентини Вікторівни» на «Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна 83, м.Одеса, код ЄДРПОУ 20987385)”.

Тобто боржник – посадова особа була змінена на юридичну.

Обидві сторони процесу подали апеляційні скарги на цю ухвалу.

П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.05.2021 року скасував ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року по справі №420/6111/18 (Додаток 5).

В мотивувальній частині постанови суд зазначив:

“Колегія суддів зазначає, що за змістом ст. 43 КАС України адміністративна правосуб'єктність (процесуальне право- та дієздатність) передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю. Для того, щоб особа стала носієм процесуальної правоздатності, необхідний юридичний факт, який би обумовив виникнення адміністративного процесу. Змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Це означає, що наявність процесуальної дієздатності необхідна лише для самостійного ведення адміністративного процесу.

З урахуванням викладеного, процесуальною правоздатністю у даних правовідносинах наділений саме керівник Центрального ОУПФ України в м.Одесі Ковбасюк В.В., так як керівник ГУПФ України в Одеській області Буряченко О. Є. будучи посадовою особою Головного управління не вчиняв будь-яких дій щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року по справі №420/6111/18, а тому він не може бути притягнутий до відповідальності за дії або бездіяльність іншої посадової особи.

Поряд з цим, колегія суддів наголошує на тому, що згідно вказаних норм чинного законодавства заміна сторони передбачена лише у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження, втім Ковбасюк В.В., хоч і не займає на даний час посаду керівника Центрального ОУПФ України в м. Одесі, однак не звільняється від обов’язку сплати штрафу за неналежне виконання ним посадових обов’язків”.

Тобто, апеляційний суд зазначив, що Ковбасюк В.В. НЕ вибула як боржник і не підлягає заміні, однак не звільнена від сплати боргу.

Розгляд в суді третьої заяви про заміну боржника

16.05.2021 року я звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про заміну боржника, в якій просив суд “замінити боржника, Ковбасюк Валентину Вікторівну – керівника Центрального об'єднаного управління ПФУ в м.Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, вул. Ільфа і Петрова, 4/А. м. Одеса, 65121)” на його правонаступника – Ковбасюк Валентину Вікторівну (ідентифікаційний код 2359704548) – посадову особу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65012, код в ЄДРПОУ/ІПН 20987385”, тобто не змінюючи особу боржника замінити у виконавчому листі її посаду і місце роботи.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 року по справі №420/6111/18 мені було відмовлено (Додаток 6).

Але суд зазначив: “При цьому, суд зазначає, що саме виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на персональну відповідність керівника державної установи за шкоду фізичній особі, заподіяну своєю бездіяльністю та те, що заміна сторони передбачена лише у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження, втім Ковбасюк Валентина Вікторівна (ІПН 2359704548), хоч і не займає на даний час посаду керівника Центрального ОУПФ України в м. Одесі, однак не звільняється від обов’язку сплати штрафу за неналежне виконання ним посадових обов’язків, суд вважає, що заява Романовського Віктора Станіславовича від 17.05.2021р. про заміну сторони її правонаступником є такою, що задоволенню не підлягає”.

Таким чином, суд ще раз наголосив на персональній відповідальністі боржника Ковбасюк Валентини Вікторівни.

Суд додатково встановив факт, що Ковбасюк Валентина Вікторівна має ІПН 2359704548, що в ухвалі суду від 08.08.2019 року про накладення штрафу не було зазначено.

VIII. Дії відповідача, які я оскаржую

Таким чином, я оскаржую рішення, оформлене як повідомлення державного виконавця Жорнового П.В. Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання – №65689 від 24.11.2020 року (Додаток 2).

На мою думку таке повідомлення протиправне, оскільки державний виконавець порушив ч.1 ст.18, п.3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки він не здійснив жодних дій на виконання рішення суду, набравшого законної сили.

Державний виконавець районного відділу Жорновий П.В., посилаючись в повідомленні №65689 від 24.11.2020 року на те, що Центрального об'єднаного управління ПФУ в м.Одесі припинено, вийшов за межі своєї компетенції і за межі компетенції відділу, в якому працює.

У відповідності зі статтею 43 Конституції України: «Використання примусової праці забороняється». Про цю заборону згадується в Конвенція про примусову чи обов'язкову працю №29, ратифіковану Україною 10.08.1956 року. Отже якщо посадова особа має бажання розірвати трудовий договір, примусити працювати її не можна.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/6111/18 від 08.08.2019 року було встановлено, що на час скоєного правопорушення Ковбасюк Валентина Вікторівна була керівником Центрального об'єднаного управління ПФУ в м.Одесі, і за скоєне в той час правопорушення на неї був накладений штраф відповідно ст.382 КАС України.

В законодавстві України немає жодного нормативного акту, який би звільняв особу від виконання рішення суду, набравшого законної сили, внаслідок зміни посади, місця роботи, або звільнення з роботи.

Крім того, я надавав у своїй заяві №020920-1 02.09.2020 року інформацію щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника Ковбасюк В.В.

До справи №420/6111/18 був долучений документ (т.3, а.с.91-93) – Наказ Головного управління ПФУ в Одеській області №224 від 04.09.2018 року “Про створення та затвердження персонального складу комісій з припинення об’єднаних управлінь Пенсійного фонду України в Одеській області та м.Одесі”, в якому на арк.93 в п.3 зазначений номер облікової картки платників податків Ковбасюк В.В. – №2359704548. Зараз цей факт вже встановлений судом.

Державний виконавець порушив мої права на отримання половини штрафу, надані мені ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року по справі №420/6111/18, яка набрала законної сили.

Державний виконавець порушив засади виконавчого провадження, викладені в ст.2 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме здійснення виконавчого провадження з дотриманням засад верховенства права, обов’язковості виконання рішень, законності.

Державний виконавець порушив ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якій судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Державний виконавець порушив ст.124 Конституції України, яка встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Суб’єктами, на яких поширюється обов’язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян в тому числі державного виконавця.

Державний виконавець порушив ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, яка наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Державний виконавець не звернув уваги на мої пояснення та документи, додані мною до заяви про прийняття до примусового виконання виконавчого листа №420/6111/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом 28.04.2020 року.

Все це яскраво свідчить про те, що державний виконавець Жорновий П.В., тричі змінивший свої повідомлення про відмову, став на бік боржника, максимально утруднюючи дії стягувача. Це – протиправні і ганебні дії державного виконавця, порушення принципу верховенства права.

Щодо припинення діяльності Центрального об’єднаного управління ПФУ в м.Одесі

Я повідомив державного виконавця в своїй заяві, що боржник Ковбасюк В.В. працює наразі у Головному управлінні ПФУ в Одеській області на посаді начальника Київського відділу обслуговування громадян – сервісного центру управління обслуговування громадян (Додаток 4 до заяви №020920-1 від 02.09.2020 року).

Я повідомив державного виконавця в своїй заяві №020920-1 від 02.09.2020 року, що Головне управління ПФУ в Одеській області (65012, м.Одеса, вул. Канатна, 83, e-mail: upr@od.pfu.gov.ua) є правонаступником територіального органу ПФУ, яким було Центральне об’єднане управління ПФУ в м.Одесі. Відповідно Постанові Кабінету Міністрів України №628 від 22.08.2018 “Про деякі питання функціонування Пенсійного фонду України”, Центральне об’єднане управління ПФУ в м.Одесі ліквідовано з 10.09.2019 року шляхом приєднання до Головного управління ПФУ в Одеській області, а всі його обов’язки перейшли до його правонаступника, згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України.

Тобто боржник Ковбасюк В.В. залишається посадовою особою правонаступника того самого суб’єкта владних повноважень, який був згаданий у виконавчому листі. Оштрафована особа, боржник Ковбасюк В.В. працює в Приморському районі м.Одеси, оскільки адреса місця роботи боржника: м.Одеса, вул. Канатна, 83 адміністративно входить до Приморського району м.Одеси.

Це свідчить, на мою думку, про те, що державний виконавець не ознайомився ретельно з моєю заявою і додатками до неї.

Щодо пошуку реквізитів, необхідних для стягнення з боржника Ковбасюк В.В.

Державний виконавець не вчинив жодних дій для перевірки того, чи є начальник Київського відділу обслуговування громадян – сервісного центру управління обслуговування громадян Ковбасюк В.В. тою самою особою, на яку накладений штраф.

Для визначення цього факту я надав державному виконавцю копію наказу Головного управління ПФУ в Одеській області №224 від 04.09.2019 року (Додаток 6 до моєї заяви №020920-1 від 02.09.2020 року), в якій зазначено номер облікової картки платників податків Ковбасюк В.В. Копія цього наказу отримана мною з матеріалів справи №420/6111/18, в рамках якої на Ковбасюк В.В. накладений штраф.

При цьому, я звертав увагу державного виконавця на наступне.

Верховний Суд при прийнятті постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18) дійшов, зокрема, висновку: "Відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання".

Верховний Суд у постанові від 27 грудня 2018 року у справі № 469/1357/16-ц (провадження №61-32698св18) фактично підтвердив правову позицію, викладену у вказаній вище постанові від 22 серпня 2018 року, та зазначив: "Відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання".

До того ж, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 року по справі №420/6111/18 ІПН Ковбасюк В.В. вже встановлений – ІПН 2359704548.

Разом із тим, згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Я, в своїй заяві №020920-1 від 02.09.2020 року, просив державного виконавця отримати необхідні для стягнення штрафу з Ковбасюк Валентина Вікторівна (ІН 2359704548) реквізити законним шляхом, але цього протиправно не було зроблено. Такі дії державного виконавця не відповідають принципу верховенства права. Така бездіяльність державного виконавця виявляє його упередженість, фактично він стає на бік оштрафованої посадової особи-боржника.

IX. Щодо багаторічних, системних протиправних дій боржника Ковбасюк В.В.

Я – журналіст, член Національної спілки журналістів України. Вже восьмий рік поспіль я успішно захищаю свої права від протиправних дій відповідача.

За цей час я вимушений був опублікувати 12 критичних статей на адресу ПФУ у ведучих засобах масової інформації України.

Оскільки жодну з публікацій оскаржити в суді не вдалося, відповідач, зокрема під керівництвом Ковбасюк В.В., активно використовував свої владні повноваження для переслідування журналіста і пенсіонера, помсти за публікації. Всі дії відповідача під керівництвом Ковбасюк В.В., зокрема неодноразові зниження моєї пенсії, визнані судами незаконними, протиправними.

Вже сім судових процесів завершилися на мою користь: №522/26983/13-ц (у Верховному Суді України – №6-7115св15), №522/209/16-а, №522/7044/17, №815/2000/18, №420/6111/18, №420/6558/18, №420/1367/20.

Це – єдиний випадок в історії України, коли пенсійний фонд, не знайшовши засобів впливу на журналіста, став використовувати свої владні повноваження задля переслідування журналіста, пенсіонера. Сім програних пенсійним фондом судових процесів, і жодного виграного яскраво і незаперечно свідчить про це.

За моїми підрахунками, в цих справах були задіяні 67 суддів різних інстанцій, в чому не було ніякої необхідності, якщо б відповідач і, зокрема, оштрафована Ковбасюк В.В. поводили себе законослухняно. На мою думку, повинна бути кардинально змінена ситуація, при якій суди ведуть багатотомні справи, видають об’ємні, багатосторінкові, конкретні документи, а службовці ПФУ, а також виконавчої служби крім стандартних відписок нічого по поставлених питаннях нічого не роблять, отримують в рамках ПФУ премії та нагороди, без врахування своєї, встановленої судами, протиправної діяльності.

В судовому процесі по справі №420/6111/18, в рамках якої розглядається ця заява, суд, крім іншого, вирішив стягнути з відповідача на мою користь моральну шкоду.

Вісім рішень суду на мою користь набрали законної сили. Сім з них виконані – більшість не добровільно, а за допомогою виконавчої служби.. Це – восьме рішення суду, виконання якого я вимагаю.

Боржник Ковбасюк В.В., оштрафована в даному випадку за невиконання рішення суду, НЕ виконала за весь цей час жодної вимоги закону щодо мене без рішення суду на мою користь, хоча перед кожним зверненням до суду, я письмово звертався до неї з проханням виконати мої законні вимоги.

Така зухвала поведінка обов’язково повинна бути покарана і, впевнений, буде покарана. Мені відомі ще кілька ухвал суду з приводу штрафів, накладених на Ковбасюк В.В. в різний час за невиконання інших рішень судів стосовно інших подій, людей, але жодного разу, за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження не було відкрите, а штраф з Ковбасюк В.В. не був стягнутий.

X. Щодо судового збору

Відповідно ч.5 ст.161 КАС України прошу розглянути клопотання про звільнення мене від сплати судового збору (Додаток 3).

XI. Щодо доказів по справі

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ця справа саме така, тому обов’язком відповідача є доведення правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, додатки подаю у вигляді електронних копій.

XI. Застосування принципу верховенства права в судових справах про соціальній захист

Відповідно ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Тобто, саме права людини, тобто мої права, а не суб’єкта владних повноважень визнаються найвищими цінностями.

Відповідно ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch – United Kingdom" №44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини").

Таким чином, мої певні законні очікування підлягають правовому захисту. Моя вимога може вважатися "активом". Вона має обґрунтовану законну підставу.

На момент дії цих норм (а вони є діючими) моя вимога є "активом", на який я можу розраховувати, як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" №71916/01, №71917/01 та №10260/02), але був позбавлений відповідачем можливості отримання цієї власності.

Відповідно ч.5 ст.161 КАС України прошу розглянути також таке клопотання та заяву:

Клопотання про звільнення від сплати судового збору (Додаток 7);

Заяву щодо поновлення процесуального строку звернення до суду (Додаток 8).

Виходячи з викладеного, на підставі статей 2, 3, 5, 20, 22, 72-77, 99, 122, 160, 161 КАС України, ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»,

ПРОШУ:

покласти всі судові витрати на відповідача.

Романовський В.С.

Підписано ЕЦП Романовського В.С. 30.06.2021 року.

Додатки:

1) Електронна копія заяви Романовського В.С. №020920-1 від 02.09.2020 року щодо примусового виконання рішення суду з 7-ма додатками.

2) Електронна копія рішення (повідомлення) №65689 від 24.11.2020 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.

3) Електронна копія листа №1004-6836 від 19.10.2020 року заступника начальника управління – начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Дмитра Гумуржи.

4) Електронна копія листа листа №10.04-535 від 28.01.2021 року.

5) Електронна копія Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 року по справі №420/6111/18.

6) Електронна копія Ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 року по справі №420/6111/18.

7) Клопотання про звільнення від сплати судового збору (тільки суду).

8) Заява щодо поновлення процесуального строку звернення до суду (тільки суду).

9) Доказ відправлення копії позовної заяви відповідачу (тільки суду).